На Івано-Франківщині відбувся другий за ліком футбольний турнір дитячих команд «Меморіал Івана Краснецького». Футбольна громадськість краю з вдячністю згадувала свого славетного земляка та достойно вшанувала пам’ять людини для якої футбол став справою життя і служінню якому він віддав себе без останку.

Іван Краснецький – видатний український футболіст і тренер. Народився 18 травня 1945 р. в с. Братківці сучасного Тисменицького р-ну. Ігрове амплуа – воротар.
Виступав за команди: «Спартак» Івано-Франківськ, СКА Львів, «Фрунзенець» Суми. Чемпіон України 1969 року.
Понад два десятиліття плідно працював з юними футболістами. Закінчив Вищу школу тренерів у Москві. Очолював низку професійних клубів: «Закарпаття» Ужгород, «Прикарпаття» Івано-Франківськ, «Верес» Рівне, СК «Миколаїв» та ін., а також аматорські колективи Перегінського, Надвірної, Богородчан, Ямниці… Саме під його орудою івано-франківське «Прикарпаття» 1991 року вибороло перепустку до Вищої ліги чемпіонату незалежної України.
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України.
Помер 24 квітня 2010 року.
    Змагання стартували 18 травня, в день, коли Іванові Михайловичу мало виповнитися 67… і продовжилися наступного дня. Суперечку за головний приз та нагороди турніру повели 8 колективів юних футболістів (гравці 1999 р.н.). Якщо у 2011-му учасниками дитячих баталій були виключно місцеві команди спортивних шкіл області, то цього річ, окрім господарів – представників обласного центру (двох команд СДЮШОР «Прикарпаття), ДЮФК «Ніка», ДЮСШ №3), Богородчанської ДЮСШ та команди с. Братківці, на гостинну прикарпатську землю завітали поспарингуватися сусіди – футбольні дружини із закарпатського містечка Берегово – «Берегвідейк» та «Буковина» з Чернівців.
    Поєдинки турніру проходили на малій Батьківщині І.Краснецького в с. Братківці та в с. Камінне сусіднього Надвірнянського р-ну.
    Тріумфатором «Меморіалу Івана Краснецького-2012» стала команда з Чернівців. Юні буковинці, діями яких керував наставник Юрій Шелепницький, у фіналі здолали опір першої команди СДЮШОР «Прикарпаття» (тренер Анатолій Редушко).
    Бронзові нагороди здобули богородчанські хлопчаки (тренер Василь Воронич), які впевнено перемогли однолітків з іншої франківської команди – ДЮФК «Ніка» - 3:0.
    З поміж інших учасників та результатів варто виокремити помітний прогрес у порівнянні з минулим турніром команди Братківців. Ніни «колоски» посіли шосту сходинку, а також в цілому вдалу пробу сил другого ДСЮШОРівського колективу (тренер Ігор Мельничук), гравці якого були на рік-два молодшими за решту учасників.
Загалом змагання пройшли у теплій, домашній атмосфері. Їхній позитив відчувався у всьому довкола – у поєдинках, у спілкуванні дітей та наставників, в увазі глядачів, приязному ставленні братків чан, зрештою, у призах та нагородах. Без них не залишилися команди, яким не поталанило ступити на п’єдистал. Усі вони отримали на згадку від організаторів пам’ятні відзнаки за участь у турнірі, а також грамоти, вимпели та футбольні м’ячі.
    Оргкомітетом «Меморіалу» також було визначено лауреатів.
Ними стали:
Воротар – Богдан Карп’юк «Буковина»,
захисник – Роман Григорів ДЮСШ Богородчани,
півзахисник - Роман Патригура СДЮШОР «Прикарпаття»,
нападник – Олександр Жумига «Буковина»,
бомбардир – Павло Семенюк СДЮШОР «Прикарпаття»,
кращий гравець – Валентин Рудич «Буковина».
    Заслужені призи та нагороди юні футболісти отримували з рук дружини Івана Михайловича Краснецького Анни Тарасівни, дочок Наталі та Ірини й онучок Ліліани, Ірини, Анни та Вікторії.
    Увінчав урочистості змагань поєдинок ветеранських колективів братковецького «Колоса» і франківського «Прикарпаття». Команда господарів, сформована як з ветеранів, так і з молодих діючих виконавців, була сповнена рішучості та амбіцій гідно протистояти «зірковим» опонентам, адже минулого року змогла досягти почесної нічиєї – 0:0. Однак цього разу «колосівці» нічого не змогли протиставити надійним діям в обороні знаних Я. Ватаманюка, В. Гуменяка та їхнього капітана 73-річного Б. Вовковича. В центральній зоні всі нитки гри у своїх ногах тримали А. Шулятицький, С. Пташник, а завершувати зусилля партнерів на вістрі атаки намагалися І. Гогіль, А. Редушко, П. Русак спостерігаючи за протистоянням ветеранів юним футболістам – учасникам турніру було чому повчитися у своїх наставників В. Поптанича, В. Яцурака, О. Горбатого, В. Салія, побачити їх у дії та по вболівати за них. Перемогу прикарпатцям приніс «дубль» А. Редушка та влучний удар П. Русака – 3:0.
    Організація цьогорічних змагань стала можливою завдячуючи ініціаторам – головному управлінню в справах сім’ї, молоді та спорту ОДА (начальник М. Карабін), Івано-Франківській обласній федерації футболу (голова В. Анушкевичус) та СДЮШОР «Прикарпаття» (директор Й. Бербець).
    Якісну змагальну частину «Меморіалу» і оперативне вирішення різноманітних оргпитань забезпечили сільський голова Братківців п. Д. Мельникович, директор середньої школи п. Р. Кияшко та керівники ФК «Колос».
    Проведення дитячих баталій стало можливим завдячуючи активній участі та допомозі організаторам представників депутатського корпусу Прикарпаття – народних депутатів України п. М. Круця і п. З. Шкутяка. З 2012 року до числа засновників турніру долучилися Тисменицька районна рада (голова п. В. Семенів), райдержадміністрація (голова п. І. Овчар) та місцева федерація футболу (голова п. В. Кобльовський), які надали турнірові посильну допомогу і заслуговують на щирі слова подяки.
    Дієвими  виявилися зусилля спрямовані на розвиток «Меморіалу» керуючого Івана-Франківською філією АТ «Ощадбанк» п. В. Кричука, директора ПП «Західхімліс» п. П. Головатчука, підприємця Д. Лащука, президента ФК «Газовик» Богородчани п. Я. Паранюка.
    Безумовно значущими для долі другого «Меморіалу» стали жести доброчинства вдячних вихованців тренера – випускників першого футбольного спец класу, організованого в Івано-Франківську, з якими працював Іван Михайлович, його колишніх гравців Р. Григорчука, М. Савки, Ю. Шулятицького – молодшого, випускника футбольного інтернату ВПУ-21, Ю. Синишина, а також прихильників ігрового та тренерського таланту І. Краснецького – О. Кантора, П. Ковальчука, тренера тисменицького «Хутровика» Ю. Сендецького та інших.
    Вагомим став внесок у реалізацію ідей турніру родини Івана Краснецького, його вірних друзів – сімей Белеїв, Бочкурів, А. Бокатого, М. Гнатишина, М. Федорківа…
    Участь усіх причетних до змагань добродіїв, їхня шляхетність, гідна уваги, поваги й наслідування, дозволили віддати шану великій людині-патріоту Іванові Краснецькому, зробити перші кроки до того, щоб пам’ять про видатного футболіста, тренера, педагога-новатора продовжувалася у звершеннях прийдешніх поколінь та була вічною, а турнір – спомин його імені зайняв належне місце у спортивному житті Прикарпаття та календарі Всеукраїнських футбольних змагань і в перспективі йому було дароване славне майбутнє.