У перекладі з латинської льон означає «найбільш корисний». Про унікальні властивості цієї рослини знали наші предки. Ще 9 тисяч років тому лляну тканину виготовляли давні індуси. Пізніше рослину почали вирощувати в Ассирії, Вавілоні та Єгипті.  Греки встановлювали на своїх суднах вітрила з лляної тканини, бо при намоканні вона робилася міцнішою, аніж у сухому вигляді. Завдяки неабияким бактерицидним властивостям лляні пов’язки під час воєн рятували поранених від гангрени та сепсису. Власне через унікальні властивості льону, як природного антисептика, збереглася до наших днів славнозвісна Туринська плащаниця. Наявний у полотні кремнезем стримав розвиток бактерій та грибків, що дозволило цій реліквії уникнути згубного впливу часу.
Льон набагато міцніший за бавовну. На його волокнах не утворюються заряди статичної електрики. Наші предки вважали лляну тканину найбільш гігієнічною, а тому саме з неї виготовляли одяг та постільну білизну. До того ж ця тканина – чудовий теплоізолятор. Температура між тілом і лляним одягом у спеку на кілька градусів нижча за атмосферу, а в холод льон зберігає тепло тіла.
Разом з тим ця рослина має ще й неабиякі лікувальні властивості. Ще у стародавні часи ченці зцілювали хворих за допомогою льону. Нині ж лікарі європейських країн радять оздоровлюватися за допомогою препаратів з цієї рослини. Наприклад, середньостатистичний німець щороку споживає кілограм насіння льону. Торговельна мережа цієї держави упродовж року реалізовує близько 100 тонн цього продукту.
Встановлено, що у насінні льону міститься велика кількість жирної кислоти омега-3, яка є чи не найголовнішим засобом у подоланні серцево-судинних недуг. Вона сприяє оновленню еластичності судин, запобігає утворенню тромбів, знижує рівень холестерину в крові та артеріальний тиск.
Власне через це льон вкрай необхідний тим, хто потерпає від ішемічної хвороби серця, гіпертонії, аритмії, стенокардії. Достовірно доведено важливу роль ки- слоти омега-3 у профілактиці та лікуванні онкозахворювань. Вона успішно використовується для відновлення організму після хіміота променевої терапії. Як потужний очисник крові, льон виводить з організму шкідливі хімічні елементи, посилює імунітет.
У лляному насінні найбільший вміст вітаміну F, який вважається регулятором життєво важливих фізіологічних функцій. А тому корисний для ослаблених дітей та літніх людей, у яких порушений біохімічний обмін речовин.
Окрім підвищення опірності організму, льон успішно застосовують для лікування таких недуг, як запалення нирок, простати, жіночих статевих органів, кишечника, ревматоїдний артрит, бронхіальна астма, порушення функції щитовидної залози.
Один з компонентів лляного насіння – лігнани – підтримує гормональний баланс жіночого організму і знижує ризик розвитку злоякісних пухлин.
Після складних наукових досліджень, проведених низкою університетів США, вчені дійшли висновку: лігнани сприяють уповільненню процесу ділення клітин при деяких пухлинах, нейтралізують рецептори естрогену, надлишок якого провокує виникнення раку грудей у жінок. А найбільш багатим джерелом рослинних лігнанів є волокно лляного насіння.
Для лікування готують настій: 1/2 чайної ложки насіння льону заливають 100 мл окропу і збовтують протягом 15 хв., проціджують. Дорослі приймають внутрішньо у теплому вигляді по чверті склянки 3 рази на добу за 30 хв. до їди. Діти, за рекомендацією лікаря, залежно від віку – від 1 чайної до 2 столових ложок 3 рази на добу за 30 хв. до їди, готуючи безпосередньо перед вживанням.
Можна готувати відвар: 1 ст. ложку насіння льону залити  0,5 л води, прокип’ятити на малому вогні протягом 5-7 хв., настояти 30 хвилин. Утвориться густа рідина, за консистенцією схожа на кисіль. Вона дуже корисна людям із захворюваннями органів травлення, а також має потужні очисні властивості. Цей слиз втамовує біль і загоює рани, запобігає всмоктуванню токсинів з кишечника.
Відвар можна вживати разом з насінинами, ретельно їх пережовуючи. У насінні містяться дуже корисні для людини харчові волокна, які виконують роль «мітли» у кишечнику.
Але треба пам’ятати, що насіння льону належить до м’якодіючих проносних засобів. Набухаючи в шлунково-кишковому тракті, воно подразнює слизову оболонку кишок і цим посилює перистальтику. Тому є помічним для тих, хто страждає закрепами, а також запобігає процесам гниття у травному тракті.
Лікувальні властивості має і лляна олія. Її приймають всередину при закрепах, дизентерії, геморої, нирковокам’яній та жовчокам’яній хворобах, у разі порушень жирового обміну та при атеросклерозі. Олію вживають по 1 ст. ложці двічі на день. Її можна додавати до салатів і каш.
Водночас льон протипоказаний при гострих порушеннях функції кишечника (проноси) та при гострому і хронічному холециститі у стадії загострення.