Народні обранці й урядовці дбають не тільки за економічне покращення України, а й за дозвілля громадян, адже пропонують офіційно відзначати Міжнародний день Дніпра, День доброти, а також свято "Пакращі".

1 квітня народний депутат від фракції "Батьківщина" Сергій Терьохін запропонував відзначати 25 квітня свято під назвою "Пакраща". Відповідний законопроект за №2671 був дійсно зареєстрований у Верховній Раді.

"Чому ж нам не відсвяткувати свято "Пакраща", коли щодня влада розповідає про покращення нашого життя?" - йдеться в пояснювальній записці до проекту закону. Як повідомляє Тиждень.ua, у день "Пакраща" нардеп пропонує визначати найгірших чиновників України, найгірших народних обранців, найгірших місцевих депутатів і найгірших членів уряду. Це свято, за його словами, має стати днем знущань з поганих людей.

"Назва цього свята виходить з так званої "азірівської" мови, коли прем’єр-міністр Азаров умисно "ковєркає" українську літературну мову. Тому, вибачайте, але давайте святкувати "Пакращу". Це так по-Азаровському. Це так по-жлобському", - йшлося у пояснювальній записці.

А в травні Олег Сиротюк, Леонтій Мартинюк, Михайло Головко та Олег Панькевич , що представляють в українському парламенті ВО «Свобода», пропонували святкувати в Україні День Героїв. Це свято свободівці пропонували відзначати щорічно 23 травня. Про це йдеться в проекті постанови № 2045.  День Героїв, на думку авторів пропозиції, повинен служити меті відновлення національної пам'яті про учасників національного визвольного руху. 

Згодом свободівці запропонували подвійне свято – День матері – День української вишиванки. Відповідний законопроект «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» підготував народний депутат ВО «Свобода» Олексій Кайда. «У поєднанні двох свят – Дня матері та Дня української вишиванки багато символічного. Адже вишивка в українців завжди асоціюється з матір´ю. Саме мати вишиває дитині першу вишиванку, передаючи їй разом з візерунком українську душу», – зазначив свободівець.

У липні перший віце-прем'єр України Олександр Вілкул запропонував перетворити Міжнародний день Дніпра на офіційне свято. Він вважає, що це дозволить згуртувати разом громадськість, органи влади, наукових діячів і активізувати реалізацію екологічних програм з питань захисту Дніпра. «При цьому традиція відзначати його в перші вихідні липня поступово закріплюється у всіх дніпровських країнах: Білорусі, Росії та Україні», - зазначив віце-прем'єр.

У вересні міністр соціальної політики Наталія Королевська запропонувала святкувати в Україні День батька. Відповідно до проекту указу, відзначати День батька пропонується кожної третьої неділі вересня. «Святкування Дня батька відповідає міжнародним традиціям, його відзначають у більш як 50 країнах світу», – зазначила Королевська. Згодом уряд підтримав пропозицію Мінсоцполітики.

Нещодавно народний депутат Вадим Колесніченко (фракція Партії регіонів) пропонує заснувати День доброти 13 листопада. Відповідну постанову №3328 зареєстровано від 27 вересня. Згідно з постановою, такий день засновується з метою реалізації принципів людяності та гуманізму, підвищення престижу благодійної діяльності, підвищення рівня громадянської самосвідомості. Відповідно до законопроекту, комітет повинен затвердити державну програму заходів щодо щорічного відзначення Дня доброти, передбачивши проведення всеукраїнського фестивалю благодійності та доброти, «що включає проведення парадів, теле- і радіопередач, науково-практичних конференцій, виставок, естрадних шоу, театралізованих вистав, вікторин, конкурсів, а також реалізацію благодійних проектів і збори пожертвувань».

Але це не єдине нове свято, яке вигадав нардеп.

Минулої сесії Колесніченко пропонував парламенту 1 листопада проголосити Днем національностей в Україні. Відповідний проект постанови № 1183 Колесніченко зареєстрував у парламенті 27 грудня. У документі Колесніченко пропонував Кабміну затвердити державну програму заходів щодо щорічного святкування Дня національностей. Сценарій святкування нагадує сценарій Дня доброти, адже святкування мало б включати проведення відповідних теле - і радіопередач, науково-практичних конференцій, круглих столів, семінарів, диспутів, виставок, демонстрацію фільмів, національної кухні та інших культурних традицій, проведення естрадних шоу, виступів діячів культури та фольклорних колективів, театралізованих вистав, вікторин, конкурсів, виконання літературних і музичних творів.

А 2011 року Колесніченко запропонував парламенту проголосити 6 червня, коли відзначають День журналіста, Днем російської мови. 

Примітно, того ж року Всеукраїнська організація «Батьківщина» пропонувала  25 лютого – у день інавгурації президента Віктора Януковича відзначати День шахрая. 

Як повідомлялось, згідно з Кодексом законів про працю (ст. 73), загалом українці мають в році 10 офіційних святкових і неробочих днів. І це за умови, що святкові дні не припадають на вихідний день тижня.