Проведенням наукового семінару львів’яни та галичани відзначили 40-річчя Галицької археологічної експедиції. Нагадаємо, що її було організовано 1969 року з метою вивчення археології княжої столиці. До цього в Галичі після Ярослава Пастернака копали археологи з Києва, Москви, Ленінграда. В результаті їхніх розкопок багато цінних історичних знахідок опинилося саме в музеях названих міст. Після створення експедиції дослідженням теренів Галича почали займатися самі галичани. Вони й мали розв’язати багато спірних питань з історії міста й заодно залишити археологічні речі в музейних закладах краю.

Семінар зініціювали інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Національний заповідник «Давній Галич». Спочатку археологи зібралися у Львові, де на ранковому та вечірньому засіданнях послухали й обговорили цікаві теми за підсумками роботи Галицької експедиції, яка з 1989 року постановою АН України стала постійною.

Оскільки початки Галицької експедиції пов’язані з іменем відомого археолога Вітольда Ауліха, перед початком семінару його учасники поклали квіти на його могилу на Личаківському цвинтарі.

Наступного дня провели екскурсію до Крилоса й Галича, де в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася зустріч з його науковцями та було підбито підсумки семінару. Цікаво, що разом із львівськими науковцями до Галича прибули дружина В. Ауліха відомий мовознавець Уляна Єдлінська та син Марко. Й такою дружною «родиною»   учасники семінару  відзначили не тільки 40-річчя створення Галицької експедиції, а й чергову річницю від дня народження її засновника. На зустрічі був час і для наукових дебатів, і для щемливих спогадів.