Учора, 8 жовтня, у спеціальному розслідуванні програми журналістських розслідувань «Народний контроль» на телеканалі ZIK в ексклюзивному інтервʼю вперше діючий депутат Верховної Ради України відкрито розповів про корупцію в українській політиці. Ігор Скосар зробив сенсаційне зізнання про те, що у 2012 році купив прохідне місце у виборчому списку «Батьківщини» за 6 млн доларів. «Угоду» уклав із Арсенієм Яценюком, Олександром Турчиновим і Миколою Мартиненком.

«Немає жодних таємниць. За місце у списку «Батьківщини» я заплатив гроші – 6 мільйонів доларів. Платив безпосередньо Миколі Мартиненку, який отримав «добро» від  Яценюка і Турчинова: ті були присутні на переговорах  при узгодженні суми. Гроші у кілька траншів відвозив у штаб «Фронту змін».

Понад те, за словами Ігоря Скосара, у нинішній склад парламенту через список «Батьківщини» таким же чином – купивши місце – потрапили понад 15 депутатів. Кожен платив по-різному і подекуди суми перевищували 6 мільйонів «зелених». Тож, за приблизними підрахунками, на торгівлі місцями партія заробила щонайменше 90 млн доларів.

«Гроші платили великі, бо нам гарантували, що ВРУ не буде розпущено, адже нема на те законних підстав, і пʼять років депутатства – гарантовані», – додав народний обранець.

Тож чи варто дивуватися після такого зізнання, що саме фракція «Батьківщина» (і це після заяв Арсенія Яценюка напередодні Виборів-2012, що «Обʼєднана опозиція веде до парламенту досвідчених і перевірених людей») у нинішній ВРУ найбільше «відзначалися» великою кількістю депутатів-перебіжчиків. «Тушками», за свідченнями Скосара, стали саме ті депутати,  котрі отримали мандат завдяки тугому гаманцю.

До речі, ще у 2012 році народний депутат Олесь Доній уже закидав опозиціонерам участь у корупційних оборудках. Як і Скосар, він називав імена Яценюка, Турчинова і Мартиненка. На думку Донія, очільники  «Фронту змін» і «Батьківщини», що входили до Обʼєднаної опозиції,  продавали місця у мажоритарних округах на Київщині, Житомирщині і Черкаській області. Щоправда, доказової бази тоді Доній не мав. І от тепер нарешті – відверте зізнання Скосаря для ZIKу.

Правдивість своїх слів  Ігор Скосар, «за свої шість мільйонів» готовий підтвердити перевіркою на детекторі брехні, адже документальних доказів купівлі місця у списку «Батьківщини» народний депутат немає: все «відбувалося в межах усних домовленостей» і жодних розписок ні він, ані Мартиненко не підписували.

Натомість у руки журналістів «Народного контролю» потрапила справді сенсаційна знахідка – розписка  2006 року з підписом, який дуже нагадує «руку» лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко. У документі йдеться про те, що за п’ять прохідних місць у списках партії, майбутні кандидати заплатили майже 10 мільйонів доларів.

До речі, про те, що Юлія Володимирівна свого часу торгувала місцями у списку своєї партії, у політичному середовищі говорять відкрито. За словами відомого політолога Володимира Фесенка, у 2005-2006 рр. Тимошенко «перевиховувала» людей Януковича, дехто навіть став її довіреними особами. Та щойно Янукович здобув перемогу на виборах 2010 року, як старі соратники повернулися до колишнього господаря.

Розписка, яку, ймовірно, підписала Юлія Тимошенко, датується 2006 роком, Скосар розповів про великі торги у 2012-му.  Зараз маємо 2014 рік, коли після Майдану, який боровся проти системи, ситуація мала б змінитися. Але 1 жовтня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк відсторонив від роботи міністра охорони здоровʼя Олега Мусія. На думку «головного лікаря» Майдану, він став «неугодним», бо перешкоджав  корупційним схемам Яценюка і Мартиненка у проведенні державних закупівель.

Звісно, після сенсаційного зізнання Ігоря Скосара, заяви Мусія і коментарів експертів журналісти «Народного контролю» хотіли зустрітися із безпосередніми фігурантами розслідуваннями. Для цього 7 жовтня, у день, коли приймалися антикорупційні закони, знімальна група ZIKу навідалася до Верховної Ради. Втім Арсеній Яценюк тихцем залишив парламент через потаємні ходи. Олександр Турчинов ані того дня, ані наступного не знайшов часу для зустрічі, а речниця спікера ВРУ Анна Вахоцька усі закиди назвала «провокацією чистої води», ще й додала обурено, «що їй дуже жаль, що телеканал ZIK займається такими речами».

Схожою виявилася і реакція Миколи Мартиненка, з яким вдалося коротко поспілкуватися телефоном: «Жодних 6 мільйонів доларів я ніколи в житті не отримував. Навіть три копійки не отримував. Взагалі я на дурниці не відповідаю».  

«Наживо» замість основних «обвинувачених» із «Народним контролем» поспілкувалася  Вікторія Сюмар – колишня журналістка, прихильниця тотальної люстрації. Зараз вона балотується до ВРУ разом із «Народним Фронтом». Переконує: цього разу список Яценюка-Турчинова формувався без купівлі-продажу.

«Зараз у «Народному Фронті» немає жодного проданого місця», – заявила вона.

Натомість про те, що старі схеми партійних заробітків насправді нікуди не зникли, говорять  Олесь Доній та Володимир Фесенко. Зокрема, Олесь Доній нагадав, як тиждень тому під час зустрічі закордонних інвесторів із Президентом і прем’єр-міністром голова інвестиційної кампанії «Dragon Capital» Томас Фіала заявив, що володіє інформацією про продаж місць у партійних списках за 3-4 млн доларів.

«Партіям потрібні гроші на вибори, тому вони обмінюють  частину  прохідних місць у своїх списках на внески в свої передвиборчі фонди. Як правило, йдеться про неофіційні внески», –прокоментував Володимир Фесенко і додав:

«Просто так корупцію не подолаєш. Викривати такі факти – дуже делікатна справа. І це завдання спецслужб, які можуть проводити відповідні спецоперації. Якщо, звісно, вони не боятимуться  це робити, і якщо на чолі спецслужб буде людина, яка матиме на це політичну волю».

Тим часом ZIK надає можливість висловитися у прямому ефір телеканалу у зручний для них час усім політикам, про яких йдеться у розслідуванні. Всі зібрані матеріали  у справі купівлі місць у партійних списках, розписку Юлії Тимошенко, яка потребує проведення експертизи, ZIK готовий  передати в Генпрокуратуру України, парламент для утворення тимчасової слідчої комісії та новоствореному антикорупційному бюро, для якого це розслідування мало б стати лакмусовим папірцем на дієвість цього органу.