Кожну поїздку у зону АТО калуські волонтери називають особливою, кожна запам'ятовується по-різному. Але щоразу волонтери, долаючи сотні кілометрів, намагаються допомогти військовим та дістатися таких пунктів, куди іншим дорога заказана.

У чергову поїздку у зону АТО волонтери “Союзу Українок” у Калуші виїхали 16 лютого.Повернулися — у вівторок вранці. І не з пустими руками.

Як повідомляли “Вікна”, хлопці виконали все заплановане, розвезли всі передачі, а у Калуш прибуксирували розбитий позашляховик, якого планують “реанімувати”.

Із Калуша на передову екіпаж “Пегасу” віз не лише передачі для військових та допомогу, яку вдалося зібрати зусиллями небайдужих людей, але і двох військових, які поверталися на Донбас після ротації.

Цього разу дорога на Схід була більш-менш спокійною. Відвідавши бійців ДУКу та залишивши їм одного вояка, хлопці виїхали на Волноваху, де служить наш земляк. Звідти — на Красногорівку та Артемівськ. Тут волонтери зустрілися із хлопцями з Калуша Романом Гірником та Ігорем Янівим, які служать у складі 44 бригади.

Далі волонтери долучилися до пошуку наших земляків, які вийшли з Дебальцевого.

“В Артемівську ми зустрілись і передали пакунки Славіку Кресану, Володі Бережницькому, Михайлові Балиті, Валері Потопальському, Володі Павлюкю, Володі Ружанському, Володі Бачерову, Любомирові Виннику, — розповідає волонтер Іван Войтановський. — Після цього ми вирушили на позицію, де віддали передачу ще одному бійцю”.

Після короткого відпочинку волонтери навідалися до ще одного нашого краянина — художника Володимира Безрукого, якого взяли на борт і вирушили на Піски.

“Піски нас зустріли обстрілом. Наш “Пікассо” малював, а я фотографував і знімав відео, — каже волонтер. — Те, що ми там побачили і пережили навіть важко описати. Адже як тільки ми заїхали у селище, почали працювати снайпери. Ще буквально через кілька хвилин бойовики накрили нас обстрілом із мінометів. Тож, довелося рятуватися й евакуйовуватися звідти”.

Після цього калушани вирушили у напрямку села Тоненьке, де на них вже чекав розбитий позашляховик, на якому отримав поранення Дмитро Ярош.

“Ми сподіваємося, що за допомогою небайдужих людей відновимо і поставимо в стрій цю бойову одиницю. Наразі ж хочемо подякувати дівчатам з “Союзу Українок” за їхній невтомний труд, Іванні Кравчук— за два біноклі, отцю Любомиру з Бурштина — за продукти, отцюГригорію Морозу та всім небайдужим українцям і, зокрема калушанам, які доклали зусилля для цієї поїздки”, — наголошує Іван Войтановський.