Минулого тижня про історичну архітектурну спадщину Івано-Франківська та проблеми її збереження говорили на круглому столі, організованому за ініціативою «Поступового гурту франківців» та об’єднання «Моє місто». Участь у заході взяли архітектори, історики, громадські активісти.

Те, що Франківськ, незважаючи на варварську забудову, досі має значну історико-архітектурну спадщину, ні для кого не є секретом.

«Навіть у таких складних умовах ми маємо думати, як її зберегти, – сказавСергій Адамович, організатор круглого столу та голова ГО «Поступовий гурт франківців». – Для цього є багато шляхів: залучення грантових коштів, громадські ініціативи та інше».

За словами начальника відділу охорони культурної спадщини міськвиконкому Ігоря Панчишина,в кожній країні збереження пам’яток є ключовим, бо це питання ідентичності держави.

«А в нас маємо ситуацію, коли є багато більш першочергових речей, які відсувають культурну спадщину на другий план, – говорить він. – На жаль, нам доводиться працювати у стані реагування на події. Тобто ми звикли до того, що беремось вирішувати проблему тільки тоді, коли вона вже є. А в більшості країн будується ціла стратегія, багаторічні плани – з великою перспективою».

На думку Панчишина, Івано-Франківськ має проблему ще й із самоідентичністю. Адже довший час, ще з радянських часів, місто культивувалось як ворота в Карпати. Хоча насправді, каже він, Станіслав є типовим європейським містом і тут мають застосовувати всі механізми та стратегії, які використовуються в інших європейських містах. Це розуміння приходить лише зараз.

«Я вважаю, якби це питання ставилося як ключове – тобто відновлення пам’яток охоронного фонду, то воно б вирішило і інші питання комплексності міського середовища», – переконаний Ігор Панчишин.

На цьому ж круглому столі головний архітектор міста Володимир Гайдар представив «Історико-архітектурний опорний план міста».

«Можемо говорити, як ми любимо Івано-Франківськ, як треба зберігати архітектурну спадщину, але поки ми не будемо мати дієвих механізмів, нічого не відбудеться, – заявив Гайдар. – А механізмом може бути ось цей планувальний документ. Генплан би нічого не вартував, якби ми, знаючи, що місто історичне, з серйозною містобудівною спадщиною, не вкладемо в нього історико-архітектурний опорний план. Вважаю це досить правильний крок. І надіюся, що результати будуть очікуваними і обнадійливими, бо, як і генплан, це є проект, який має пройти затвердження».

Опорний план визначає межі історичного ареалу та зони охорони пам’яток центральної історичної частини Івано-Франківська. Він допоможе забезпечити охорону пам’яток місцевого та національного значення, яких місто має понад 500.

Володимир Гайдар впевнений, що завдяки цьому документу можна буде обмежувати та конт­ролювати будівництво в історичній частині міста.

Також на круглому столі говорилося про створення в Івано-Франківську муніципальної архітектурно-будівельної поліції чи варти. Щось подібне вже діє у Він­ниці та Житомирі. Це буде конт­ролюючий орган при архітектурі, до якого планують долучити і громадські блоки. Варта працюватиме у трьох найпроблемніших секторах – над пам’яткоохоронними об’єктами, будовами та щодо рек­лами. Та поки ще є питання – які у цієї поліції будуть повноваження та як вони зможуть карати порушників.

Також усіх дуже цікавила доля таких архітектурних пам’яток, як будівля солодового цеху пивзаводу чи будинку на Січових Стрільців, 18.

За словами Гайдара, зараз солодовим цехом, як і будинком на Січових Стрільців, займається «Укрзахідпроектреставрація».

«Це одна з потужних організацій, яка працює з історією, – каже головний архітектор міста. – Я бачив проект – там зберігається все, що є. Мова йде про те, що десь, нарешті, є початок розуміння тих, хто має це у власності, що ж із ним треба робити».

Щодо обваленого будинку на Січових Стрільців, то історична частина зберігається, каже Гайдар, але надбудують один «нейт­ральний» поверх і мансарду. Таке він бачив в останніх кресленнях.

Наприкінці учасники круглого столу прийняли резолюцію, в якій сформували довгострокові плани для міста щодо культурної спадщини. Зокрема, проведення паспортизації, укладання охоронних договорів, створення історико-архітектурного заповідника у межах центру міста та ініціювання контролюючого органу – архітектурно-містобудівної варти.