Наскільки неоднорідною щодо своєї зрілості є громада галицьких містечок, демонструє випадок, який трапився тепер у Коломиї. Там одні люди виявили ініціативу, доклали своїх рук, витратили гроші й час, щоб встановити у місті паркінґи для роверів. А інші люди прийшли і ті паркінґи знищили. «Напевно, то прийшов Путін і біди наробив», — сумно жартують громадські активісти.

А інші люди прийшли і ті паркінґи знищили. «Напевно, то прийшов Путін і біди наробив», — сумно жартують громадські активісти, пише Zбруч. «Чому в Україні проблеми, хто нам все псує? Напевно, москалі, жиди і масони. А ще прапор треба перевернути, і буде всім щастя», — саркастично коментує прикру подію і керівник організації, що доклалась до встановлення велопарковок Богдан Панкевич .

Отже, історія з паркінґами така. Олександр Дем'янчук — один з тих, хто формує в Коломиї спільноту «ВелоКоло». Кілька років тому продав автівку й пересів на ровера. Цілковита відсутність велосипедної інфраструктури у місті дошкуляє йому, як багатьом, адже тут цей вид транспорту стає дедалі популярнішим — загальна тенденція, до речі, для всієї Західної України. Місцева влада над тим, щоб облаштувати комфорт роверистам, якщо й думає, то мляво, тож пан Олександр вже певний час думав над тим, як би попрацювати у цьому напрямку зусиллями самої громади. Восени минулого року трапилося йому на очі оголошення конкурсу на ґрант в межах проекту «Сильна громада», що його провадить Українська Галицька Асамблея. Олександр Дем'янчук написав проект, подав його на розгляд УГА і виграв цей конкурс. Точніше став одним з трьох переможців, проекти яких реалізували буквально протягом кількох наступних місяців.

10 тисяч гривень — розмір мікроґранту від УГА. На ці гроші закупили самі металеві конструкції для велопаркінґів. 500 гривень Олександр Дем'янчук вклав у справу особисто, розраховуючись за доправлення конструкцій з Київської області в Коломию. Робота зі встановлення забрала 1 тисячу гривень з бюджету комунального підприємства "Муніципальна дружина". 

«Були люди, які казали, що труби треба вкопувати в землю по пояс, але я це сприймав як жарт. Тепер буду навчений, що саме так і треба робити», — каже Олександр Дем'янчук.

Чоловік вважає Коломию «відносно культурним містечком» і гадки не має, хто і навіщо зруйнував спільну роботу людей. «Може, то такий побутовий вандалізм, а може, розібрали на метал», — припускає він і пригадує минулорічний випадок, коли в середмісті Коломиї встановили фортепіано, на якому міг грати кожен охочий. Те фортепіано дуже швидко поламали. «Ще на стадіоні недавно понищили лавки, які років двадцять простояли до цього. То якась така хвиля пішла», — провадить далі Олександр.

Станом на тепер, коли від часу встановлення велопаркінґів минуло менше трьох місяців, три з них практично непридатні до використання. Понищили ті, що стояли біля музею писанки, супермаркету мережі «555» та біля гастронома за спиною пам'ятника Шевченку. Натомість три інші — на автостанції, біля центрального Собору та в подвір'ї міського Соцзабезу — й далі полегшують життя роверистам. Сподіваємося, що вони довго простоять цілі, бо Олександр Дем'янчук звернувся «до хлопців», які працюють в установах неподалік цих паркінґів, аби пригледіли за «об'єктами». Натомість міліція виявилася безсилою. На заяву від комунального підприємства «Муніципальна дружина» (сюди на баланс передали паркінґи після встановлення) міський відділ УМВС відповів таке: «…встановити осіб, причетних до даної події, не представилось можливості…».

«Мені шкода часу, людської праці, грошей та довіри, яку Українська Галицька Асамблея висловила до громади міста. Але руки в мене не опустилися. Я шукатиму можливості реалізувати й інші ідеї для Коломиї, і з цими паркровками, може, щось згодом полагодимо, хоч наразі не знаю як», — підсумовує Олександр Дем'янчук. Він каже, що надалі просто враховуватиме той факт, що не всі люди в його місті готові жити за правилами громадянської спільноти.

Було-стало. Паркінґ біля гастроному позаду пам'ятника Шевченку