У спекотні дні біля діжок і ролл-барів з квасом людно. Народ часом навіть вибудовується в чергу за хлібним напоєм, не цікавлячись ніякими документами на квас. Але чи зі всіх можна пити?

Продавати квас у Франківську починають ще з початку травня, а закінчують, як правило, у жовтні. Кореспондент Бліц-інфо вирішила розібратися у найважливіших питаннях стосовно торгівлі цим напоєм і звернулася за роз’ясненнями до начальника Управління торівлі Івано-Франківського міськвиконкому Олега Ганчака.

За його словами, на сьогоднішній день тільки одне підприємство отримало дозвіл на роздрібну торгівлю квасом, відповідно до розпорядження міського голови. Місця для торгівлі закріплюються за рішенням сесії міської ради. По ньому підприємці і отримують дозвіл санепідстанції на установку точок роздрібної торгівлі квасом. На кожну видається свій санітарний паспорт.

«Було проведено аукціон і враховуючи, що ПАТ «Івано-Франківська харчосмакова фабрика» являється єдиним місцевим виробником хлібного квасу, було погоджено надати дозвіл на розміщення 10 ролл-барів через відділ дозвільно-погоджувальних процедур» - наголосив Ганчак.

Кореспондент "Бліц-інфо" вирішила пройтися вулицями міста і перевірити хто торгує квасом. Під час так званого «рейду», було виявлено безліч точок з несанкціонованою торгівлею, без будь яких документів на товар і дозволів. Зокрема, дозвільні документи на продаж змогли показати ті продавчині, які продають квас виробництва Івано-Франківської харчосмакової фабрики. Інші ж запевняли, що квас у них хороший, а документи є у власника.

Після нашого звернення, начальник Управління торгівлі пообіцяв, що рейдова група буде направлена хоча б день-два на тиждень, саме на боротьбу з незаконним розташуванням дрібно-роздрібної торгівлі.

Також кореспондент поцікавилась у нього, які документи повинні мати підприємці, що займаються реалізацією квасу.

«Продавець повинен мати медичну книжку про стан свого здоров’я, санітарний паспорт на бочку чи кеги, сертифікат продукції, що продається, з вказаною датою, коли залили квас, і кінцевим терміном його реалізації. Також у продавця повинен бути дозвіл міської ради на місце, де він може реалізовувати квас» - повідомив Ганчак.

Якщо якісь з цих вимог не виконуються, продавця штрафують. В основному адміністративні протоколи складаються за статтями 160 - це здійснення торгівлі без дозволу та за статтею 152 - порушення правил благоустрою. Виявлення рейдовою групою більше двох порушень вимог чинного законодавства, Положення про дрібно-роздрібну торгівлю, інших нормативно-правових актів, зафіксованих складанням протоколів про адміністративні правопорушення, є підставою для скасування погодження виданого виконавчим комітетом міської ради, а у виняткових випадках і вилучення товару.

Якщо ж говорити про вимоги до бочок і кегів із квасом, то згідно офіційної інформації держсанепідслужби, мають бути виготовлені  із спеціальних металів: алюмінію або харчового металу. Завдяки цьому вони не нагріваються і зберігають температуру – 10–12 градусів. Вимоги до ізотермічних ємкостей передбачені технологічними умовами заводу виробника. До речі, у більшості перевірених під час нашого "рейду" точок, кеги були пластикові.

Термін реалізації квасу – 72 години. Якщо весь вміст за цей час не продали, квас все одно повинні на заводі вилити. А бочку чи кег продезинфікувати. Адже квас, що перебродив, кислий чи зберігається в теплих умовах - шкідливий.  Він викликає харчові токсикоінфекції, як при будь-якому іншому отруєнні. Особливо небезпечний такий напій для дітей.

Оскільки, стихійну торгівлю квасом санстанція не перевіряє, бо триває мораторій на всі перевірки. Тож кожен повинен дбати про своє здоров’я сам і не наражати себе на небезпеку, вживаючи напій сумнівного походження. Єдиним винятком для перевірки, може бути тільки офіційно оформлена скарга на якість квасу від мешканців нашого міста.

Кореспондент "Бліц-інфо" вирішила поцікавитись у мешканців і гостей Івано-Франківська, чи вживають вони квас куплений на вулиці і чи не хвилює їх відсутність документів.

«Я розливний квас не вживаю. Колись була випила отак на вулиці і мені було дуже погано» - каже Людмила.

«Мені однаково. Не думаю, що цей квас може бути отруйним чи щось таке» - запевняє Роман, смачно п’ючи прохолодний напій.

«Боже упаси. Сама не вживаю і тим більше не даю дітям це пити» - обурюється Оксана.

Тож, підводячи підсумки нашого дослідження, можна виділити декілька порад для тих хто любить поласувати у спеку прохолодним напоєм.

Перш за все, якщо виникає сумнів щодо якості квасу, споживач має право вимагати від продавця показати ксерокопію документів на продаж квасу. У випадку, якщо продавець квасу пред'явити дозвільні документи на торгівлю не може, ризикувати та вживати такий напій не варто.

Не варто також купувати квас у місцях, де у вас виникають сумніви, щодо походження напою, відсутнє маркування, чи якщо торгова точка розміщена ближче ніж за 5 м до проїзної частини доріг.

Краще купувати напій у одноразовому посуді - так ви отримаєте гарантію, що на тарі не буде бактерій. Адже продавець квасу може недобросовісно помити склянку. А це вже загрожує кишковими інфекціями навіть при відмінній якості продукції.

Вимагати, щоб продавець використовувала одноразові рукавички, коли наливає напій, тому що в умовах вуличної торгівлі коли немає води, на руках накопичуються бактерії, які потім залишаються на стаканчику, з якого ви будете пити.

На ролл-барах повинен бути вказаний виробник, його номер телефону і адреса, щоб споживач міг прийти і побачити чию продукцію він вживає.

Також вас повинно насторожити, якщо напій стоїть під пекучим сонцем.

Тому бережіть себе і своє здоров’я, та будьте обережні вживаючи смачний квас, щоб не провести теплі літні дні на лікарняному ліжку.