Це свято багатогранне: відзначається дарування вірним утішителя — Святого Духа, відкриття Бога в повноті і створення християнської Церкви. Згідно зі Святим писанням, цього дня на апостолів зійшли язики полум’я і вони заговорили різними мовами, аби могти проповідувати Євангеліє різним народам. Цю священну подію протиставляють будові Вавилонської вежі, коли люди через непослух і гордощі хотіли досягти неба, щоб панувати над ним. Утім Бог зробив так, що люди заговорили різними мовами, перестали розуміти одне одного, отож і вежу добудувати не змогли. Тепер же ці роз’єднані народи могли об’єднатися вченням Христовим.

Богослови дослідили, що перші згадки про святкування Трійці з’явилися в ІІІ столітті. Невдовзі вже всі церковні літописці описували особливості цього свята. Святий Іоан Златоуст розповідав про звичай прикрашати домівки зеленню. Зазвичай, священики цього дня одягаються в зелений, білий чи золотавий одяг, що означає силу Святого Духу, а ікони прикрашають гілками клена і липи. До речі, згідно з біблійним переданням, ця подія сталася в день П’ятидесятниці — юдейського свята на честь дарування Божого Закону на горі Синай. За стародавнім звичаєм, юдеї прикрашали свої домівки і храм зеленими гілками, травою, квітами. За давнім українським звичаєм, на Трійцю, що в народному календарі зветься Зеленими святами, гілками й травою прикрашають оселі, двері, ворота. Гілками клена й липи клечають ікони на покуті й портрети родичів. Долівку встеляють духмяною травою і лепехою, а на столі й підвіконнях ставлять букети з півоній та жасмина і розкладають любисток і м’яту.

УМ