Похоронний бізнес у світі належить до найстабільніших і найприбутковіших. Однак комунальне підприємство "Спецкомбінат КПО", яке виконує в Івано-Франківську функції похоронної служби і донедавна було фактичним монополістом з надання ритуальних послуг, залишається дотаційним і в умовах ринкових відносин стрімко втрачає клієнтів. Чому комунальники програють конкурентну боротьбу з приватним похоронним бізнесом? Чому так дорого стало вмирати?

Керівник комунальної похоронної служби Івано-Франківська Степан Савчук вважає, що більшість приватних фірм у місті надають ритуальні послуги незаконно.

Люди вмирають щодня, а їхні близькі у горі не особливо перебирають пропозиціями щодо організації похорону і не надто прискіпливо рахують гроші. Мабуть, саме тому похоронний бізнес у світі належить до найстабільніших і найприбутковіших. Зрештою, зростання в Івано-Франківську кількості приватних фірм, які надають ритуальні послуги, підтверджують таке припущення. Попри деякі чисто галицькі етичні сумніви щодо доцільності заробляти на "людському горі", приватники доволі успішно розвивають свій похоронний бізнес.

Комунальне ж підприємство "Спецкомбінат КПО", яке виконує в Івано-Франківську функції похоронної служби, виглядає в цій ситуації якось парадоксально. Донедавна спецкомбінат як державна структура, яка опікується похованнями, був фактичним монополістом з надання ритуальних послуг, але тепер, в умовах ринкових відносин, стрімко втрачає клієнтів.

Збитки на похороні

Найчастіше комунальне підприємство програє конкурентну боротьбу з приватниками саме у тих сферах діяльності, які приносять найбільше прибутку, - у торгівлі похоронною атрибутикою, автоперевезеннях домовини катафалком, виготовленні надгробків. Продукція, яку пропонують приватні салони, рівнозначна за ціною, але часом краща за якістю, ніж спецкомбінатівська. Іноді приватні фірми, які мають ширші комерційні зв'язки, просто пропонують більший вибір товару і приваблюють, як то кажуть, покупця гнучкою системою знижок.

"Приватники можуть робити великі скидки, на вінку - до 20 гривень, - нарікав репортерові "ГК" директор спецкомбінату Степан Савчук. - А я не маю права таку на скидку, рентабельність не дозволяє. На мою думку, мали би однаково затверджувати ціни на послуги, як в мене на підприємстві, так і в приватних підприємців".

Разом з тим, згідно з чинним законодавством, виключно комунальні похоронні служби змушені виконувати найбільш витратні функції, які полягають у догляді за кладовищами, прибиранні їх території, похованні безрідних та безпритульних тощо. Витрати на надання таких послуг мали б перекриватися прибутком від виробничої та комерційної діяльності. Однак кожного року комунальне підприємство не може обійтися без дотацій з бюджету. Минулого року, за даними бухгалтерії підприємства, спецкомбінат заробляв лише приблизно 60 тисяч гривень щомісяця, тобто близько 700 тисяч за рік. А з міської казни на функціонування комунальної похоронної служби того ж року було виділено аж 1 мільйон 693 тисячі гривень.

На думку Степана Савчука, потрібен суворіший державний контроль за ринком ритуальних послуг. З цього приводу керівник похоронного бюро покладає сподівання на зміни до законодавства про похоронну справу, які цього тижня обговорюватимуть на семінарі в Яремче представники Міністерства житлово-комунального господарства, Міжнародної асоціації професіоналів похоронної справи та Асоціації працівників ритуального (похоронного) обслуговування населення. Пан Савчук каже, що після прийняття змін до закону "Про поховання та поховальну справу" діяльність приватних підприємств у сфері ритуальних послуг на території міста відбуватиметься виключно за дозволами спеціального управління міськвиконкому. Зрештою, за його словами, окремі підприємці вже тепер зобов'язані мати відповідні договори для того, щоб надавати певні ритуальні послуги, інакше їхню діяльність можна назвати незаконною.

"Зараз у Франківську кожен другий ставить пам'ятники, - дещо перебільшивши, пояснював репортерові "ГК" Степан Савчук. - Але щоб встановлювати пам'ятники на кладовищі, вони повинні в мене зареєструватися, я - балансоутримувач кладовища. Вони ж, виконуючи такі роботи, можуть порушити межі, зачепити сусідню могилу, до нас підуть скарги. Торік було 8 підприємців, які таку діяльність погоджували зі спецкомбінатом, цього року угоди не уклав жоден. Якщо цього не зроблять, пускати на цвинтар не буду. Бо я відповідаю за кладовище".

Директор спецкомбінату стверджує, що комунальне підприємство на даний час не володіє монопольним становищем на ринку, а контроль за діяльністю приватних підприємців, за його словами, потрібен лише для наведення порядку в цій сфері бізнесу. Мовляв, комунальне підприємство нікому з підприємців не відмовляє, але вимагає погоджувати свою діяльність з комунальною структурою. За інформацією Степана Савчука, наразі тільки один підприємець Андрій Хруник має договір про співпрацю зі спецкомбінатом, орендуючи приміщення під салон-магазин ритуальних послуг у міському Будинку трауру.

Вижити підприємця

Сумніви у щирості слів керівника міської похоронної служби щодо можливості налагодження взаємовигідної співпраці з приватними фірмами з'явилися після того, коли з'ясувалося, що навіть за умови укладеного договору про співпрацю приватним ритуальним агенціям не завжди вдається безперешкодно надавати послуги. Нещодавно профспілка спецкомбінату звернулася до прокуратури міста з вимогою змусити міську владу розірвати договір оренди із згаданим уже підприємцем Хруником, який четвертий рік орендує частину приміщень Будинку трауру. Минулого тижня на сесії міськради депутати розглянули протест прокурора, але вирішили договір оренди з підприємцем не розривати.

"Конфлікт, як видається, виник на особистому рівні і міг бути спричинений тим, що продукція спецкомбінату не конкурентна поруч з продукцією приватного підприємця, - пояснив ситуацію заступник міського голови Івано-Франківська Олександр Дерев'янко. - Було звернення від профспілок спецкомбінату до прокуратури. Прокурор виніс протест, в якому йшлося про недопустимість розташування на території здійснення поховань підприємств приватної власності. Але ця норма закону стосується виключно кладовищ, крематоріїв, колумбаріїв, щоб не виникало запитань, хто має здійснювати поховання. Сесія міськради протест прокурора відхилила, оскільки підприємець Хруник орендує приміщення прибудови до Будинку трауру, а не території цвинтаря. Він, до речі, зробив там своїм коштом ремонт, надає послуги і за оренду приміщення платить 5 тисяч гривень в місяць до міського бюджету".

Як виявилося, у міської влади натомість є запитання до діяльності спецкомбінату. На перший квартал цього року на комунальному підприємстві планується перевірка, яка має встановити причини його збитковості і визначити, чи доцільно утримувати на спецкомбінаті майже сотню працівників.

Сам підприємець Хруник у розмові з репортером "ГК" повідомив, що вимога припинити оренду була для нього несподіваною, адже з більшістю працівників спецкомбінату та з міською владою в нього нормальні стосунки. «Комунальна галузь в деяких місцях хромає, - говорив бізнесмен. - Є люди, які проробили 30-40 років у цій галузі і не можуть змиритися, що світ помінявся, є якась ринкова економіка, конкуренція. Звикли, що це був сугубо їхній напрямок, який у них ніхто не забере. Приватний підприємець старається надавати послуги якісніше, це робота на репутацію. До того ж, ми завжди йдемо назустріч міській владі, коли виникають якісь потреби, скажімо, хоронили депутатів...».

Директор спецкомбінату Степан Савчук у цій ситуації просто вмив руки: "Я був у цей час у відрядженні, ініціатива розірвання договору оренди виходила від профспілок, які, як ви знаєте, у нас незалежні. Як у керівника комунального підприємства у мене немає претензій до підприємця Хруника".

Як би там не було, пожвавлення на ринку ритуальних послуг, яке супроводжується змінами до законодавства і жорсткою конкурентною боротьбою, може свідчити про те, що намагання контролювати цю сферу бізнесу буде тільки посилюватися. Хто виявиться більш поворотким - комунальне підприємство чи приватні фірми?

Скільки коштує смерть?

У телефонній розмові з адміністраторкою похоронного бюро івано-франківського спецкомбінату вдалося з'ясувати, що середній похорон обійдеться родичам покійного приблизно в 2,5 тисячі гривень.

Спецкомбінат надає два десятки різних послуг, найдешевші з яких - оформлення замовлення на поховання та видача свідоцтва на поховання - коштують разом 5 гривень. Найдорожче обійдеться риття ями на цвинтарі (екскаватором - понад 270 гривень, вручну - 400 гривень). Перевезення домовини автокатафалком коштує від 216 грн. (автобус ПАЗ) до 242 грн. ("Газель") за 2 години. Приватні фірми пропонують катафалк "Мерседес" за ціною близько 280 гривень.

Монопольні послуги спецкомбінату, які надаються виключно цим комунальним підприємством, - збереження тіла в холодильній камері (143 гривні на добу) та надання ритуального залу для прощання з покійним у Будинку трауру (23 гривні за годину). Також у кафе у приміщенні спецкомбінату можна замовити поминки (оренда залу - 35 грн. за годину). Додаткові витрати - оплата панахиди (приблизно 200 гривень священикові) та плата за наведення "марафету" на тілі покійного (150 гривень спеціалісту, якого можна знайти у Будинку трауру). Зрештою, ще у моргу родичам покійного можуть запропонувати вдягти покійника і обколоти його препаратами, які затримують розклад, це коштуватиме приблизно 600 гривень.

Ціни на ритуальну атрибутику дуже різні. Домовини спецкомбінату коштують від 600-700 гривень. У приватних салонах можна знайти як дешевші, так і супердорогі труни (до 6 тисяч гривень). У приміських селах умільці виготовляють гроби і продають їх за 400-450 гривень. Ціна на вінки стартує від 60-70 гривень.

У зв'язку з тим, що вільного місця на міському цвинтарі на Чукалівці стає все менше (за словами директора спецкомбінату, залишилося 2-3 сектори, які можуть бути заповнені вже за рік), у дирекції кладовища часом виникає спокуса додаткового заробітку, торгуючи місцями під поховання. Декілька років тому з цього приводу навіть було порушено кримінальну справу. Як запевнив директор спецкомбінату Степан Савчук, два роки тому на цвинтарі у Чукалівці повністю було змінено персонал працівників і тепер там не тільки не торгують місцями, а навіть гробарям наказано не брати у родичів покійного традиційні торби з пляшкою та закускою "за упокій".

А як у них?

У різних країнах світу похоронні послуги мають свої особливості.

У Чехії близько 40 видів ритуальних послуг надаються централізовано спеціальною установою - похоронною службою. Серед послуг є навіть забезпечення гостей, які прибули на прощання з покійним, готелем, харчуванням і зворотним квитком на поїзд або автобус. Швейна промисловість спеціально випускає недорогий одяг для померлих, який у продаж не надходить, а доставляється до місця знаходження померлого. Збереження померлих до похорону ні в житлових будинках, ні в лікарнях не практикується - спецавтотранспортом похоронної служби покійників одразу доставляють в жалобний зал або крематорій, де вони утримуються до похорону в охолодженому приміщенні в трунах. Нововведення характерне саме для Чехії - використання спеціальної галявини для розвівання праху - приносить прибуток без затрат часу, коштів та площі на цвинтар.

У Франції померлих в основному піддають кремації. Родичі мають можливість орендувати нішу в колумбарії, де встановлюють урну з прахом, або ділянку на цвинтарі під могилу на 5, 10 або 25 років, існує також певна плата за те, що урна буде там перебувати постійно. Одна з особливостей похоронної культури в цій країні - сімейні склепи, які споруджуються в неповторному стилі. Похоронні фірми в цьому випадку одержують дохід не тільки від безпосереднього поховання, але й від проектування склепу, і від догляду за склепом, і ще за цілий спектр супутніх послуг. Управління цвинтарями та їх охорону бере на себе держава. Догляд за могилами здійснюють за абонементною платою, яку регулярно вносить родич. Вартість річного абонемента - 400 франків. Санітарний строк (цвинтарний період) становить 15 років, для повторного поховання досить дозволу директора цвинтаря.

У Швеції майже немає колумбаріїв, труни та урни переважно ховають на цвинтарях. Особливістю шведських кладовищ є відсутність огорож довкола могил, що дозволяє заощаджувати до 20 % території цвинтаря. Ділянка під поховання орендується строком на 25 років. Вартість стандартного обряду похорону становить близько 15 тисяч шведських крон (приблизно 2 тисячі доларів США). У цю суму входить: одяг для померлого, санітарна обробка тіла, транспорт, оформлення документів, некролог у газеті, відспівування, вінок, труна або урна для пороху.