Головна військова прокуратура роз’яснює та повідомляє, що всі кримінальні провадження про самовільне залишення військовослужбовцями місця служби зареєстровані виключно на підставі письмових повідомлень про це командування частин і підрозділів відповідно до вимог КПК України.

Самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК України) становить закінчений склад злочину з моменту залишення військової частини і триває протягом усього періоду, поки особа, щодо якої командування повідомило правоохоронні органи, не буде затримана або не з’явиться із зізнанням.

Переховуючись від слідства, військовослужбовець не зможе уникнути кримінальної відповідальності за скоєний військовий злочин. Більш того, продовжуючи свою протиправну поведінку, така особа з кожним днем лише обтяжує свою вину і моделює ситуацію, яка в подальшому може унеможливити застосування судом більш м’яких заходів кримінального впливу у межах передбаченої законом санкції, більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, або звільнення від кримінальної відповідальності.

Навпаки, з’явлення із зізнанням до правоохоронних органів, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину законодавець вважає обставинами, які пом’якшують покарання і в обов’язковому порядку повинні бути враховані як державним обвинувачем, так і судом при постановленні вироку (ст. 66 КК України). Також, у кожному конкретному випадку до уваги беруться всі причини та умови, що фактично сприяли залишенню військовослужбовцем військової частини, включаючи збіг тяжких сімейних обставин, наявність позастатутних відносин та інші.

Водночас звертаємо увагу, що розшук Національною поліцією України військовослужбовців, які ухиляються від проходження військової служби, здійснюється в обов’язковому порядку виключно після повідомлення про такий факт командуванням частини незалежно від попередніх бойових і воєнних заслуг конкретних осіб, а також терміну їх перебування поза межами військової частини. Злісне уникання відповідальності суттєво погіршує становище таких осіб, викликає кваліфікацію їх дій за іншою частиною вказаної статті Кодексу та, як наслідок, тягне за собою більш суворе покарання.

Військові прокурори звертаються до усіх військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину або місце служби, з пропозицією скористатися шансом повернутися до повноцінного життя і добровільно з’явитися до найближчої військової прокуратури із зізнанням та поясненням причин відсутності на військовій службі. У такому випадку, за відсутності тяжких наслідків або фактів вчинення інших злочинів, застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у ході досудового слідства ініційовано не буде.

Закликаємо батьків, друзів, родичів військовослужбовців допомогти близьким людям виправити свою, можливо, найбільшу помилку у житті, перестати переховуватися від слідства і відкрити для себе майбутнє.
З питань, які виникають, або будь-якої інформації просимо звертатися за телефонами та адресами:

044-243-44-30 (Головна військова прокуратура Генеральної прокуратури України, 03186, місто Київ, вул. Авіаконструктора Антонова 2а);

032-233-31-18; 032-239-8259 (Військова прокуратура Західного регіону України, 79058, м. Львів, вул. Клепарівська,20);

0352-52-56-34 (Тернопільський зональний відділ Військової служби правопорядку, 46002, м. Тернопіль, вул.  Дубовецька,1).