30 листопада, в залі засідань кафедри українознавства Івано-Франківського національного медичного університету (4 поверх) відкрилась виставка раритетів Трипільської культури.

На експозиції представлені оригінальні археологічні знахідки Трипільської культури, сучасні реконструкції гончарних виробів, музичних інструментів, оберегів тих часів. Виставка відбувається під егідою Наукового товариства імені Тараса Шевченка ІФНМУ та його голови доцента кафедри українознавства Миколи Сулятицького.

«Трипілля — це умовна назва, тому що в це час, 6-7 тисяч років до нашої ери, на теренах від Бугу до Дніпра одночасно розвивалися, працювали, жили і творили безліч племен, — розповідає голова ГО «Фонд дослідження давніх цивілізацій Ірина Форостян. — Але в археології є таке правило, де відкриття відбулося, то за іменем цього поселення дається назва культурі. У нас таким місцем стало село Трипілля. У нас відкрита ціла цивілізація».

«У ті часи не було гончарного круга в його сучасному вигляді, — розповідає кераміст Віталій Владковський, автор реконструкцій гончарних виробів, представлених на виставці. — Робилася форма (конус чи півсфера), в яку набивалася глина, і тоді форму розкручували в різні боки. Це був своєрідний перший гончарний круг. Важко збагнути, як сім тисяч років тому людям вдавалося випалювати глиняний посуд, адже потрібно було швидко набрати температуру до 1000 градусів, і так само швидко її зменшити, щоб виріб повністю не пропікся. Це була дійсно унікальна цивілізація».

Колекціонер Юрій Гудчак розповів про викопні експонати, які він знаходив у різних районах Прикарпаття. Він показав спадковість нинішніх виробів та символів від виробів та статуеток трипільців.

Частину експозиції склали обереги івано-франківського кераміста Ростислава Семанюка. «Ці обереги засновані на Трипільській культурі, — розповідає Семанюк. — За основу беру символ Сварга. Є речі з давніми богами: Перун, Стрибог, Ярило, Святовид тощо. Є всілякі берегині. Ці обереги люди досі носять на собі, деякі мої роботи навіть поїхали у зону АТО оберігати наших воїнів».

«Маємо великий спадок від Трипільської культури, — говорить Микола Сулятицький. — Він нараховує понад вісім тисячоліть. Ми далеко не молодші від найдавніших цивілізацій, які є в світі. Правда, в силу певних історичних обставин, коли Україна була в складі Радянського союзу, про ці речі було заборонено говорити. І лише тепер ми можемо, маємо право і нам потрібно віднаходити наші справжні джерела, нашу справжню історичну спадщину. Нам воістину є чим пишатися».

«Велика подяка людям, які за невеликі кошти, а більше на ентузіазмі, роблять таку велику роботу, вивчають Трипільську цивілізацію, — каже перший проректор ІФНМУ Ганна Ерстенюк. — Те, що ми бачимо на виставці — лише невеликий фрагмент, а ми все одно просто зачудовані багатством культури трипільців. Думаю, на майбутнє ми можемо зробити зустріч археологів та дослідників з нашими студентами і поговорити про антропологію. Маємо берегти всі ці багатства минулих поколінь».