Мабуть, і вас, читачу, здивує той факт, що тариф на вивезення твердих побутових відходів в Івано-Франківську двоставковий: для одних з 1 червня він становить 6,41 гривні з особи, для других — 4,42 грн., тобто на попередньому рівні.
Чому таку перевагу надано ВАТ «АТП-0928», який обслуговує території шести ЖЕО? Тому, що його інтереси лобіює чинний міськвиконком, який 29 квітня прийняв рішення, вигідне передусім для перевізника і контраверсійне стосовно більшості мешканців багатоповерхівок. Певну роль у прийнятті такого рішення, очевидно, відіграв і той факт, що керівник підприємства Максим Василечко — депутат міської ради.

Обгрунтування перевізника щодо двогривневого здороження, на перший погляд, переконливе: до тарифу включено ще такі види робіт, як вивезення великогабаритних і ремонтних побутових відходів, а також послуги з утримання контейнерних майданчиків, які раніше виконували двірники ЖЕО, та утримання самих контейнерів у належному естетичному вигляді (ремонт, миття і фарбування).

Минув четвертий місяць дії нового тарифу (про його опротестування прокуратурою міста — трохи пізніше), але істотного поліпшення якості цієї комунальної послуги не видно. Принаймні у дворах на вул. Сахарова, 30, Коновальця 147, з обох боків вулиці С. Стецько, 3-а та
11-а (за кооперативними будинками) контейнерні майданчики нерідко заповнені тими ж великогабаритними і будівельними відходами, пакувальними матеріалами тощо. Можна, звичайно, порадіти за людей, котрим не бракує грошей на євроремонти чи закупівлю нових меблів (нині викидають старі двері, вікна, дивани, столи, кухонні полиці і т. д.). Але чому за це мають розплачуватися й найбідніші — самотні пенсіонери, безробітні? і чи справедливо брати 6,41 гривні як з дорослої людини, так і з підлітка-школяра або вихованця дитячого садка? Для останніх, хоч як би вони не смітили, річна норма утворення ТПВ — 1,8 кубометра на одного мешканця — явно завищена щонайменше вдвоє. І вже цілком безглуздо поширювати цю норму на грудного малюка, який «смітить» лише памперсами. Та оскільки деференційований підхід у визначенні норми накопичення відходів клопіткий, а радше невигідний передусім самому перевізникові-монополісту, та й чиновники з міськвиконкому тільки перед виборами обіцяють стримувати тарифні апетити комунальників, то у нас немає вибору — мусимо платити сповна. інакше щомісяця зростатиме заборгованість, яку через деякий час буде стягнуто в примусовому порядку — через суд. А останній, без упереджувального рішення щодо законності погодження нового тарифу міськвиконкомом, з вами понькатися не стане.

«Галичина» вже розповідала, що це тарифне рішення МВК у липні опротестувала прокуратура міста (до речі, лише після кількох виступів газети та письмового нагадування редакції про необхідність реагувати на такі публікації). Скасувати це рішення або ж переглянути щорічну норму накопичення ТПВ на одного мешканця, а заодно й знизити тариф із 6,41 до 5,38 гривні, як це пропонувала на березневому громадському слуханні цінова інспекція, можна було у сесійній залі простим голосуванням депутатів. На жаль, керівництво міськради цього не зробило, а віддало протест прокуратури на «поталу» тому ж таки міськвиконкомові, який, лобіюючи інтереси перевізника-монополіста, проігнорував не лише висновки цінової інспекції, а й рекомендації, висловлені в наказі МінЖКГ України від 22.03.2010 року, й оперативно відхилив протест. Силовій структурі нічого не залишалося, як добиватися скасування сумнівного тарифного рішення в судовому порядку.

Позовна заява прокуратури міста перебуває на розгляді окружного Адміністративного суду області вже третій місяць. Відбулося два судові засідання, але остаточного рішення поки що не прийнято. Це навіть на руку АТП-0928, бо є можливість «призвичаїти» людей до нового тарифу, а тих, у кого сімейний бюджет з дефіцитом, добряче налякати наростаючою заборгованістю, яка ретельно фіксується в комп’ютерах банківських установ. Причому перевізник проігнорував законодавчу вимогу, яка передбачає зупинення дії сумнівного рішення МВК на весь період його оскарження.

Повернемося, однак, до двоставкового сміттєвого тарифу, один з яких надає певні преференції мешканцям багатоповерхівок, які проживають на територіях ЖЕО-2, 5 і 9. Тут традиційно плата менша. ТзОВ «Грінко-Франківськ», приміром, дозволили нараховувати по 4,42 грн. з березня 2010-го, тоді як АТП-0928 — на півроку раніше. Товариство обслуговує центральну частину Івано-Франківська, де значно більше нагромаджується ТПВ, ніж неподалік чи й на околицях міста. Проте квітневе рішення МВК на вивезення ТПВ до 6,41 гривні на нього не поширюється. Для споживачів послуги це добре, для перевізника — означає працювати собі на шкоду. Зрештою, послухаємо, що з цього приводу каже керівник ТзОВ «Грінко-Франківськ» Володимир МЕНДЕЛА:

— За нашими розрахунками, тариф на вивезення ТПВ не повинен перевищувати 6,09 гривні, затвердження якого на засіданні міськвиконкому ми ініціювали ще в грудні 2009-го. Не знаю, з яких причин, але наше обррунтування не взяли до уваги. Натомість з’явилося квітневе рішення, яке не поширюється на «Грінко» та автоколону 2222 — ми обслуговуємо меншу територію — лише трьох ЖЕО, хоч на ринку вивезення ТПВ у місті мали б домінувати виключно рівні умови. Як це, власне, і є в будь-якій бізнесовій справі цивілізованих країн.

«Грінко» обслуговує центральну частину Івано-Франківська, де переважають суб’єкти господарювання (ресторани, кафе, ринок тощо). Більшість із них уклала з нами договори на вивезення ТПВ за нормами їх накопичення. Але є, приміром, ресторан «Бункер», «Тарко» — всього до 70 СПД, які це правило ігнорують, і на них ніяк не знайдуть управи ні міська санепідстанція, ні муніципальна інспекція з благоустрою.

Фотофакт перезасміченості на Вірменській вулиці, який 10 серпня оприлюднила «Галичина», найімовірніше, виняток, за який нас оштрафовано на 700 гривень. Ми посилили  контроль за контейнерними майданчиками, щоб надалі такого не було. Та хотілося б до цієї проблеми привернути увагу УЖКГ міста: якщо воно неспроможне своїми силами ремонтувати старе обладнання, то чи не краще передати його нам на зберігання, з чим «Грінко» справлятиметься краще?! Для цього у нас є як технічні, так і фахові ресурси.

Наше товариство входить до складу ВАТ «Грінко», яке має свої підрозділи в десяти регіонах України. Спеціалісти центрального офісу розробили комплексні програми роздільного збирання побутових відходів, які успішно реалізують  у більшості областей. Якщо, скажімо, Донецьку чи Миколаєві вдалося запобігти сміттєвій стихії, яка спіткала Тернопіль, то лише завдяки цим програмам.
Ми готові забезпечити кожен сміттєвий майданчик контейнерами закритого типу для петпляшок, скла і паперу, причому привабливішими зовнішньо, ніж ті, що бачимо сьогодні у цих місцях. Для того ж роздільного збирання ТПВ та їх вивезення маємо сцецавтомобіль (див. на фото). Не вистачає лише цивілізованого партнерства з боку міської влади, яка ділить перевізників ТПВ на «своїх» і «чужих»...

Про причини парадоксальної ситуації на ринку санітарної чистоти (і не тільки) розмовляємо з новопризначеним заступником міського голови Івано-Франківська Миколою САЄВИЧЕМ.

— Стосовно двоставкового тарифу, — пояснив Микола Броніславович, —то тут відіграв роль, очевидно, той факт, що АТП-0928 зазнає більших затрат — обслуговує значно більшу територію обласного центру, ніж два інші перевізники твердих побутових відходів — за ними закріплені території ЖЕО-2, 5 і 9. Крім того, «Грінко» та автоколона 2222 краще забезпечені новітньою спецтехнікою, причому більшої тоннажності, і менше мають проблем з її непередбачуваними ремонтами, з чітким дотриманням графіка обслуговування своїх територій. А загалом це нормальне явище в умовах ринкової економіки, в основі якої лежить здорова конкуренція.

— Однак мешканці окремих будинків не розуміють, чому їх прикріпили, скажімо, не до товариства «Грінко», а до АТП-0928, якому доводиться переплачувати на третину більше з кожної зареєстрованої особи?

— А ви думаєте, що це так просто — задовольнити бажання кожного мешканця? В Івано-Франківську 328 багатоповерхівок, які належать до території обслуговування житлово-експлуатаційних організацій. Решта — зі статусом ЖБК, ОСББ, приватних структур, як, приміром, «Житлосервіс» чи «КГД». А скидають сміття хаотично — як правило, в контейнери, розташовані найближче до місця проживання. Нарікання людей, звичайно, справедливі, і думаю, що їх буде значно менше після запровадження нових правил перевізників ТПВ, котрі вже розробляємо.

— А вас не дивує, що норма накопичення на дошкільнят, а тим більше на немовлят у підгузниках, така ж, як на дорослих?

— Як вам сказати? (сміється). Малюки харчуються не лише грудним молоком, а й продуктами з молочної кухні, від яких теж є відходи. Разом з памперсами набирається їх чималий пакет... Але скажіть мені таке: як інакше покривати витрати перевізника, якщо він обслуговує й незареєстрованих квартирантів, у тому числі студентів, яких у місті тисячі? Мені теж не подобається переплачувати за когось, але я з розумінням ставлюся до цієї проблеми.

— Ви, мабуть, не заперечуватимете, що статус європейського міста, на який претендує Івано-Франківськ, потребує й кращої чистоти на його вулицях, у дворах...

— Я вважаю, що Івано-Франківськ місто чисте, хоч про європейський стандарт говорити ще рано. Проблема в тому, що у населення немає елементарного розуміння: охайно не там, де прибирають, а там, де не смітять. Цю просту істину маємо прищеплювати в сім’ї, школі, у студентському середовищі. Образно кажучи, чистота, охайність починаються з кожного із нас. Усвідомимо це — матимемо результат.

Влада, зі свого боку, напрацьовує матеріали для будівництва заводу з переробки твердих побутових відходів. Сподіваємося, що Івано-Франківськ буде включено до пілотного проекту «Чисте місто», реалізація якого фінансуватиметься з Державного бюджету, і завдяки цьому наш обласний центр стане ще привабливішим.